Международный календарь прививок

1 Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (далі — БЦЖ). Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ?2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберкульозу із направляться вмістом антигену (далі — БЦЖ-М).

Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один сутки з іншими щепленнями. Неприпустимо поєднання в один сутки щеплення для профілактики туберкульозу з іншими парентеральними маніпуляціями.

Діти, які не були щеплені в пологовому будинку з будь-яких обстоятельств, підлягають обовязковій вакцинації в дитячих поліклініках. Для щеплення дітей, не щеплених у пологовому будинку через наявність медичних протипоказань, необхідно застосовувати вакцину БЦЖ-М або половинну дозу вакцини БЦЖ. Якщо дитина не щеплена в пологовому будинку не через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ. Дітям, яким не виповнилося 2 місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої постановки проби Манту. Після виповнення дитині двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ слід провести пробу Манту. Щеплення здійснюється при негативному итогі проби.

Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 та 14 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

При відсутності поствакцинального (БЦЖ) рубчика дітям з негативною реакцією на пробу Манту слід здійснювати додаткове щеплення через 2 роки після вакцинації БЦЖ.

Проба Манту проводиться щороку з 2 ТО. У звязку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, туберкулінодіагностику необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі, якщо з негромок або інших обстоятельств пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через 1 місяць після щеплення.

2 Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені, вакцинація проводиться моновалентною вакциною.

Якщо мати новонародженого HBsAg- (негативна), що документально підтверджено, можливо розпочати вакцинацію дитини протягом перших місяців життя або ж поєднати з щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту. У разі поєднання імунізації із щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту рекомендуються схеми: 3-4-5-18 міс життя або. 3-4-9 міс. життя.

· Новонародженим з масою тіла 2000 г, що народилися від HBsAg негативних опытенів, вакцинація проводиться при досягненні дитиною 2000 г або при досягненні віку 1 місяць.

· Якщо новонароджена дитина в тяжёлому стані, імунізацію дитини слід проводити після його покращення перед випискою з лікарні.

Якщо мати новонародженого HBsAg +, дитину щеплять за схемою (перша доба життя)-1-6 місяців. Перша доза вводиться у перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцинацією, але не пізніше 1-го тижня життя, в іншу ділянку тіла необхідно вводити специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг не сильный тіла та не менше 100 МО. Якщо маса новонародженої дитини 2000 грам, вакцинація проводиться обовязково, але введена доза вакцини не зараховується як доза первинної імунізації; при досягненні дитиною віку 1 місяця вакцинація має бути проведена серією із трьох доз вакцин 0-1-6 (0 – дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями — 1місяць, другим та третім щепленнями — 5 місяців).

Международный календарь прививок

Якщо у опытені новонародженого з HBsAg невизначений HBsAg статус, щеплення дитини проводиться обовязково в перші 12 годин життя з одночасним дослідженням статусу опытені за HBsAg. У разі отримання хорошего результату у опытені профілактика гепатиту В проводиться, як у какое количество щеплення новонародженої дитини від HBsAg + опытені.

Для вакцинації дітей та дорослих поза календарем щеплень проти гепатиту В рекомендовано використовувати схему 0-1-6 місяців.

Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів (див. підрозділ 1.2 Щеплення дітей з порушенням календаря цього Календаря).

3 Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку за віком у 3, 4 та 5 місяців проводиться кашлюково-дифтерійно-правцевою вакциною (далі — АКДП). Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями АКДП вакциною дорівнює 30 днів. Інтервал між третім і четвертим щепленням повинен становити не менше 12 місяців.

Международный календарь прививок

Перша ревакцинація у 18 місяців проводиться вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом (далі — АаКДП )

АаКДП використовується для подальшого щеплення дітям, які мали післявакцинальні ускладнення на попередні щеплення АКДП, а також для проведення усіх щеплень дітям з високим ризиком розвитку післявакцинальних ускладнень за висновком вакцинальної комісії або дитячого імунолога. Для профілактики дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гепатиту В та інфекцій, які викликаються бактеріями какое количество influenze типу b (далі — Hib), можна використовувати комбіновані вакцини (із різними варіантами комбінацій антигенів), які зареєстровані в Україні.

Международный календарь прививок

Щеплення дітей до 4 років поза строчками календаря призначаються лікарем з для того чтобы розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразову імунізацію АКДП до 3 років 11 місяців і 29 днів.

Першу ревакцинацію проти дифтерії та правця (у 6 років) проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), приятелю (у 14 років) та третю (у 18 років) – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М). Дітям, щепленим проти правця з приводу травми анатоксином правцевим (далі — АП) протягом останніх двох років, чергову ревакцинацію проводять лише проти дифтерії анатоксином дифтерійним із зменшеним вмістом антигену (далі — АД-М).

Дітей у віці до 5 років 11 місяців 29 днів, які перехворіли на кашлюк, щеплять АДП. Вакцинація проводиться триразово з інтервалом між першим і другим щепленням 30 днів, між другим і третім – 9–12 місяців.

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, треба здійснювати АД-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші замыслові ревакцинації дорослих проводяться з мінімальним інтервалом 10 років АДП-М від попереднього щеплення АДП-М.

Підліткам та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо імунізації, проводять щеплення АДП-М триразово (інтервал між першим і другим щепленнями має становити 30–45 днів, між другим і третім – 6–12 місяців). Ревакцинація підлітків (яким проводять щеплення поза схемою) здійснюється з мінімальним інтервалом 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця.

Для деятельної імунізації проти правця осіб старше 60 років, не щеплених останні 10 років, слід використовувати скорочену схему вакцинації (одноразове щеплення АП у подвійній дозі — 20 оз/мл, з обовязковою ревакцинацією через 12 місяців дозою 10 оз/мл) та надалі кожні 10 років без обмеження віку.

Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.

Зважаючи на ймовірність розвитку післявакцинальних реакцій на введення АКДП, таких як підвищення температури тіла, що може зумовити фебрильні судоми, необхідно щоразу надавати рекомендації батькам щодо приймання парацетамолу у дозі відповідно до віку дитини протягом доби після отримання щеплення.

4 Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі — ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі — ОПВ) – для усіх наступних щеплень за календарем.

Вакцина ОПВ застосовується для 3–6 щеплень (третьої вакцинації та вікової ревакцинації) при відсутності протипоказань до ОПВ.

Після щеплення ОПВ пропонується обмежити інєкції, парентеральні втручання, замыслові операції протягом 40 днів, виключити контакт з хворими та ВІЛ-інфікованими.

Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.

5 Вакцинація для профілактики Hib-інфекції, може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib-компонент. У разі використання Hib-вакцини та АКДП різних виробників вакцини вводяться в різні ділянки тіла. Бажано використовувати комбіновані вакцини з Hib-компонентом для первинної вакцинації.

Особливості вакцинації проти Hib-інфекції дітей поза календарем — див. підрозділ 1.2 Щеплення дітей з порушенням календаря Календаря.

6 Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться комбінованою вакциною (далі — КПК) у віці 12 місяців. Приятеле щеплення для профілактики кору, паротиту та краснухи проводять дітям у віці 6 років.

Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до18 років. У даному разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу.

Дітям у віці 15 років, які отримали 1 або 2 щеплення проти кору, але не вакциновані проти епідпаротиту й краснухи і не хворіли на зазначені інфекції, проводиться планове щеплення проти епідпаротиту (хлопці) або проти краснухи (дівчата).

Особи старші 18 років, які не були раніше вакциновані проти зазначених інфекцій, можуть бути щеплені однією дозою за епідемічними показами в будь-якому віці до 30 років.

Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказами до щеплення тривакциною. Якщо в анамнезі перенесені дві з названих хвороб, щеплення треба проводити моновакциною проти тієї інфекції, на яку дитина не хворіла. Робити достовірні висновки про імунність дитини можна тільки за результатами серологічних досліджень: при наявності антитіл класу IgG до відповідного вірусу особа вважається імунною.

Жінки дітородного віку, що не хворіли на краснуху і не були проти неї щеплені, можуть отримувати індивідуальні щеплення за власним бажанням згідно з інструкцією до вакцин.

1.2. Щеплення дітей з порушенням календаря

При вирішенні питання про щеплення дітей з порушенням календаря щеплення дітей, які прибули з-за кордону, необхідно планувати з дотриманням таких мінімальних інтервалів.

Для дітей віком від 4 місяців до 6 років 11 міс. 29 днів

Вакцинація не проводиться

*Вакцинація ОПВ замінюється на ІПВ протягом усього календаря. ОПВ не призначається членам сімї ВІЛ-інфікованого, особам, що доглядають за ним.

**Класифікація Всесвітньої Організації Охорони Здоровя (далі — ВООЗ)

1. При проведенні щеплень необхідно призначити вітаміни, що містять вітамін А.

2. Щеплення проводяться в амбулаторно-поліклінічних або стаціонарних умовах.

3. У післявакцинальному періоді здійснюється патронаж дитини медичним працівником на 3-тю–4-ту та 10–11-ту добу.

4. Пасивна імунопрофілактика препаратами імуноглобулінів осіб з ВІЛ/СНІДом проводиться за епідемічними показаннями обовязково незалежно від попередньо проведеної деятельної імунопрофілактики.

5. Особи з ВІЛ/СНІД підлягають обовязковому додатковому щепленню, що передбачено в розділі 2 Щеплення за станом здоровя Календаря.

Розділ 2. Щеплення за станом здоровя

Щеплення за станом здоровя є обовязковими в медичному супроводі пацієнтів з високим ризиком виникнення та тяжёлого перебігу інфекції, щеплення проти яких не передбачені в замыселі щеплень за віком.

2.1. Схема щеплення дітей за станом здоровя

Щорічно. Разрешена до щеплення дітям з 6-місячного віку. Оптимальним часом для проведення щеплень є жовтень-листопад.Дітям віком до 9-ти років, що раніше не отримували щеплення проти грипу, вакцинація проводиться 2 дозами з мінімальним інтервалом в 1 місяць.

див. підрозділ 1.3Щеплення ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей Календаря

Первинні імунодефіцит (сективний дефіцит IgA, дефіцит субкласів IgG, транзиторна гіпогамаглобулінемія, дефіцити системи фагоцитозу, дефіцити системи комплементу)

Хронічні захворювання печінки (у тому числі фіброз та цироз печінки)

Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром)

Хронічні захворювання легень (уроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз)

Хронічні ураження серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії)

Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі – серповидно-клітинна анемія)

Трансплантація кісткового мозку

Щеплення проводиться не раніше, ніж через 6 місяців після трансплантації

Пацієнти, що тривало утримують ацетилсаліцилову кислоту

Щеплення проводиться не раніше, ніж через 3–4 тижні після припинення імуносупресивної терапії (хіміотерапії) та при збільшенні гранулоцитів та лімфоцитів у периферійній крові 1000 клітин/мкл (1,0 х109/л)

Щеплення неконюгова-ною полісахаридною вакциною проводяться особам старшим 2 років; одноразово (за винятком щеплення реципієнтів кісткового мозку) з необхідністю ревакцинації не раніше ніж через 5 років

див. підрозділ 1.3 Щеплення ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей Календаря

Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром)

Первинні імунодефіцит – дефіцит системи комплементу (ранніх білків – С1, С4, С2, С3), селективний дефіцит IgA

Щеплення проводять при ОФВ1 або ПСВ 80% від необхідних показників, при варіабельності показників ПСВ або ОФВ120–30% при стабільному тяжёлому перебігу захворювання

Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі, серпоподібно-клітинна анемія)

Щеплення проводиться за 2 тижні при замысловій спленектомії. Інакше – якомога раніше після спленектомії

Хронічні захворювання печінки (у тому числі, фіброз та цироз печінки)

1 Персонал пунктів, підприємств із заготівлі шкір промислових тварин, їх первинної переробки;

працівники овоче-, зерносховищ, цукрових заводів, елеваторів;

мисливці, лісники, меліоратори;

медичний персонал відділів і лабораторій особливо небезпечних інфекцій, протичумних установ, які працюють з живими культурами туляремії або зараженим опытеніалом;

працівники млинів, комбікормових заводів, льонозаводів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та сировини тваринного походження, працівники, які працюють з фуражем, пастухи, рільники, меліоратори, геологи, будівельники, які працюють у природних осередках туляремії;

2 Працівники тваринницьких господарств, неблагополучних щодо бруцельозу незалежно від форми власності;

працівники мясокомбінатів, забійних пунктів та інших підприємств з переробки сировини й продуктів тваринництва, у які надходять сільськогосподарські тварини або сировина тваринницького походження з господарств, неблагополучних щодо бруцельозу;

ветеринарні працівники, які працюють з живими культурами бруцел або зараженим опытеніалом, а також обслуговують господарства, неблагополучні щодо бруцельозу;

інші категорії населення у разі стійкого неблагополуччя територій згідно з рішенням територіальних закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, надзвичайних протиепідемічних та протиепізоотичних комісій.

3 Працівники лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічних станцій та працівники лабораторій ветеринарної медицини, які працюють з живими культурами сибірки або зараженим опытеніалом.

4 Працівники водогінної та каналізаційної мереж;

5 Групи медичного ризику (висока можливість клінічних ускладнень грипу):

особи з хронічними захворюваннями (дихальної та серцево-судинної систем, нирок, обміну речовин);

особи віком понад 60 років;

особи, що перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку, будинках дитини тощо).

Групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом):

діти дошкільного віку, школярі, підлітки, студенти середніх та вищих навчальних закладів;

персонал медичних закладів;

персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та осіб похилого віку тощо;

робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що перебувають у контакті з великою кількістю людей;

персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам).

6 Працівники ветеринарних лабораторій та клінік, мисливці, ветеринари, собаколови, працівники боєнь, таксидермісти;

особи при зверненні за медичною допомогою з приводу укусів, подряпин, ослизнення хворими або підозрюваними щодо захворювання на сказ тваринами.

7 При виникненні вогнища (наявність контактних осіб) дифтерії необхідно:

провести вакцинацію нещеплених осіб після закінчення карантину проти дифтерії у даному вогнищі (вакцинація та перша ревакцинація згідно з віком);

провести ревакцинацію згідно з календарем щеплень особам, які підлягають ревакцинації в поточному році;

провести додаткову імунізацію особам, щепленим без порушення схеми імунізації однією дозою Преисподняя або АД-М анатоксину згідно з віком, якщо після останнього щеплення для профілактики дифтерії минуло понад рік.

8 При епідемічному підйомі захворювання:

діти від 2 до 10 років, які мешкають на ендемічних територіях (середні показники захворюваності на гепатит А за останні 5 років перевищують аналогічні середні показники захворюваності по Україні більш ніж у 2 рази);

при виникненні вогнища вакцинацію контактним особам проводять протягом першого тижня;

персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд;

особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;

особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю гепатиту А.

9 У разі завезення дикого поліовірусу на територію України.

10 При виникненні вогнища (наявність контактних осіб) кору, епідемічного паротиту або краснухи проводять вакцинацію в перші три дні від моменту контакту дітям старше 1 року, які не хворіли на зазначені інфекції і не були щеплені. Дорослим (у віці до 30 років) роблять щеплення, якщо вони не хворіли на зазначені інфекції і не отримали вакцинацію та ревакцинацію проти них.

11 При епідемічному підйомі захворюваності з генералізованими формами:

особи, які мешкають на ендемічних територіях;

у вогнищах інфекції, викликаної менінгококом відповідної серогрупи.

12 Медичні працівники, студенти середніх та вищих навчальних учбових закладів, які професійно мають контакт з кровю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції;

особи, які контактували з хворими на гепатит В;

реципієнти донорської крові та її препаратів;

діти в дитячих будинках та будинках дитини;

члени родин, у яких є хворі на гепатит В та носії вірусу гепатиту В;

пацієнти з хронічними захворюваннями печінки;

пацієнти, які підлягають плановому своевременному втручанню.

Примітка. Перелік ендемічних та ензоотичних територій визначається Міністерством охорони здоровя України за поданням Міністерства охорони здоровя Самостоятельної Республіки Крим, управлінь охорони здоровя обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоровя Севастопольської міських державних адміністрацій та санітарно-епідеміологічних станцій Самостоятельної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських санітарно-епідеміологічних станцій і Центральної санітарно-епідеміологічної станції.

Розділ 4. Рекомендовані щеплення

Щеплення для профілактики

– здоровим дітям, які досягли 15-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу; – дітям при вступі до школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу ( згідно з документацією);– працівникам охорони здоровя та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу

– медичним працівникам;– персоналу дитячих дошкільних установ;– персоналу установ громадського харчування та підприємств харчової промисловості, який бере участь у приготуванні (виробництві), транспортуванні та реалізації продуктів харчування;– військовослужбовцям, співробітникам МВС України, пожежникам, персоналу работ спеціального призначення (оперативні служби);– персоналу з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд;– персоналу та пацієнтам закритих закладів (психіатричних установ, установ для утримання розумово відсталих осіб тощо);– персоналу та особам, що перебувають у закладах виконання покарань;– студентам медичних навчальних закладів;– особам, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;– особам, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно, ВІЛ-інфікованим, особам з венеричними захворюваннями;– особам, що проживають в ендемічних регіонах щодо гепатиту А;– особам, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю гепатиту А;– особам, які спілкувались з хворим на гепатит А в осередках інфекції

– військовослужбовцям, співробітникам МВС України, пожежникам, персоналу работ соціального призначення (оперативні служби);– персоналу та пацієнтам закритих закладів (психіатричних установ, установ для утримання розумово відсталих осіб тощо);– персоналу та особам, що перебувають у закладах виконання покарань;– персоналу сфери послуг, що за специфікою своєї професійної діяльності може мати контакт з біологічними рідинами людини (перукарі, персонал салонів краси, масажисти тощо), а також особам, які навчаються за цими спеціальностями;– спортсменам;– особам, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно, ВІЛ-інфікованим, особам з венеричними захворюваннями;– особам, які довольно часто змінюють сексуальних партнерів, повіям, гомосексуалістам;– молодим людям у віці 20–40 років, у першу чергу жінкам;– хворим на хронічні та онкологічні захворювання, з хронічною печінковою недостатністю;– особам, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю щодо гепатиту В

– військовослужбовцям, будівельникам, працівникам Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ тощо;– особам, які доглядають хворих на грип вдома;– дітям, що відвідують дошкільні заклади та школярам;– трудовим колективам підприємств, установ, організацій;– жінкам, які, ймовірно, будуть перебувати у 2-му чи 3-му триместрі вагітності під час епідемії грипу

– дітям, старшим 2-х років;– дорослим з порушеннями імунного статусу та особам похилого віку, особливо, які мешкають в інтернатах

Інфекційного захворювання, для імунопрофілактики якого існує вакцина, зареєстрована в Україні

– особи, які бажають зробити щеплення в лікувально-профілактичних закладах за направленням лікаря

Глава Департаменту організації
та розвитку медичної допомоги населенню Р.О. Моісеєнко

Глава Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного нагляду А.М. Пономаренко

Вам это понравится:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *